ЕКСПЕДИЦІЯ ГОЛІАФУ. ПОХІД довжиною в десятиліття

У 1998 році колишній британський повітряний десантник Карл Бушбі розпочав пішу навколосвітню подорож, названу “Експедицією Голіафа”, за маршрутом від Пунта-Аренас у південному краю Чилі до рідного міста Халл в Англії. Він поставив собі за правило обходитися самотужки, без транспортних засобів. Однією з найскладніших ділянок на його шляху був покритий болотами Дар'єнський прогалину на кордоні Центральної та Південної Америки. Бушбі став першою людиною, яка перетнула Берінгов протоку пішки по дрейфуючій льоду і вплав без будь-яких плавальних засобів (2006). У 2024 році він подолав вплавь більшу частину Каспійського моря, на що знадобився 31 день (вночі він відпочивав на човні, щоб зранку відновити шлях). Свою подорож Бушбі планує завершити вже цього року, залишивши позаду 58 тисяч кілометрів.

Так, заперечіть ви, але йому на момент початку експедиції було 29 років. А як вам такий приклад: Емма (Грендма) Гейтвуд – перша жінка, яка сама подолала Апалацьку стежку завдовжки 3540 км, яка проходить через 14 штатів на сході США: від Джорджії до Мена. Їй на той час було 67 років. Або Джордж Біллі Гоут Вудворд, який в дорозі з 49 років: до 77 років він пройшов понад 50 тисяч км, вісім разів подолавши Тихоокеанську стежку (4265 км), яка тягнеться вздовж західного узбережжя США від Мексики до Канади, охоплюючи Каліфорнію, Орегон і Вашингтон. Усе це свідчить у тому, що хайкінг – це ціле підприємство, якому можна присвятити роки життя. А можна – коротка відпустка чи кілька годин. Піші стежки є в будь-якій точці світу, на будь-який смак та для будь-якого рівня фізичної підготовки. Адже та сама Тихоокеанська стежка поділена на 29 “підйомних” етапів. Як, власне, будь-який маршрут на довгу дистанцію.

Знаменита стежка Ніцше на Лазурному Березі. Дороги, якими ходив Марк Твен у Швейцарських Альпах та Гейдельберзі. Романтики минулого, які прогулювалися заміською місцевістю, вдаючись до мрій, і паломники на Шляху Сантьяго чи Кумано-кодо. Сучасні хайкери, які намотують кілометри для зміцнення здоров'я або щоб помилуватися краєвидами, що відкриваються з Лікійської стежки в Туреччині або Сентьєро дель Віанданте біля озера Комо. Форматів, напрямів, рівнів складності стежок існує безліч. Дорогою можна відкрити для себе країну за межами туристичних напрямків. Наприклад, у Греції – Загорі, що у горах Пінд на кордоні з Албанією. Потрапити туди – все одно, що досліджувати історію за 600 років. Навіть у найбільших із 46 сіл ЮНЕСКО Загорі, що охороняється, живуть не більше 100 осіб.

Автомобільну дорогу сюди проклали лише півстоліття тому, а центральні частини досі обслуговують стежки, якими з XV століття ходили пастухи, торговці, паломники та фермери. Тоді ж були посаджені та платані, які до цього дня височіють над сільськими майданами. Спостерігаючі хайкери можуть натрапити на найцікавіші знахідки, наприклад, як Клаудія Стеффенсен, яка у 2023 році на прогулянці в Італійських Альпах виявила сліди тварин, які населяли планету ще до динозаврів – 280 мільйонів років тому. Це визначили вчені. Вони ж неодноразово доводили користь піших прогулянок здоров'ю. Невипадково той же Palazzo Fiuggi розглядає хайкінг як один із ключів до довголіття. У свою чергу творчі особи бачать у ньому джерело натхнення та вважають любов до піших прогулянок частиною свого генетичного коду. Та й як інакше, адже ми всі як людство колись були кочівниками.

МАРШРУТИ-РЕКОРДСМЕНИ
Піші маршрути є всюди: у національних парках США та Канади, у Патагонії та на Скандинавському півострові. У Західній Європі розроблено мережу 12 маршрутів: Е1 веде від мису Нордкап у Північній Норвегії до Сицилії, Е2 з'єднує шотландський Інвернес і Ніццу, Е4 проходить від Тарифи на березі Гібралтарської протоки до Кіпру, а Е8 – від Ірландії до Туреччини. Будь-який з цих маршрутів можна розбити на ділянки і, наприклад, вирушити в похід Кіпром від Пафосу до Ларнаки.

Подібні ініціативи існують і на інших континентах. Трансканадська стежка охоплює всі території та провінції та три узбережжя Канади, забезпечуючи можливості для походів, велосипедних турів, пробіжок та кінного спорту, веслування, а взимку ходьби на снігоступах та катання на лижах. У свою чергу, "Стежка Брюса", найстаріший пішохідний маршрут Канади, об'єднує 500 водоспадів на шляху від Ніагара-Фоллс до Національного парку півострова Брюс на березі озера Гурон. Новозеландська Ті Арароа ("Довгий шлях") завдовжки 3000 км проходить через Північний і Південний острови. А французька HexaTrek тієї ж довжини тягнеться від гірського масиву Вогези на північному сході країни до Піренеїв, поєднуючи 14 національних парків. Маршрути Віа Дінаріка (Via Dinarica) проходять через Динарські Альпи територією Словенії, Хорватії, Боснії та Герцеговини, Чорногорії, Сербії, Косово, Албанії та Македонії. Їхня “Біла стежка” пролягає через гірські вершини, “Блакитна” – вздовж Адріатичного узбережжя, а “Зелена” – у лісах.

ТРОПИ ЗА ІНТЕРЕСАМИ
Як уже говорилося раніше, піші стежки є на будь-який смак та будь-якого рівня складності. Мандруючи пішки Німеччиною, можна відкрити для себе казкові замки. "Рота Вічентіна" ("Рибальська стежка") на західному узбережжі Португалії зачаровує видами океану. У Норвегії можна спостерігати за китами або піднятися над фіордами найдовшими дерев'яними сходами в світі, що складається з 4444 ступенів! У шведській Лапландії влітку побачити північне сонце, а на початку осені північне сяйво. У північних країнах є маршрути вікінгів, а Тоскані можна пройти місцями зйомок “Гладіатора”. Стежка самураїв Накасендо в Японії повертає в період Едо та об'єднує 69 поштових міст на відстані 534 км та ліси. На Шрі-Ланці нещодавно з'явилася стежка чаю пекое – перший протяжний маршрут країни (300 км): від Канді до Нувара-Елії у центральному високогір'ї. Її 22 ділянки шляху об'єднані темою чаю, але кожен з них має свою особливість: крикетний клуб колоніального періоду, яскраві статуї божеств, англіканські церкви, мальовничі водоспади або чарівні панорами вдалині, соснові або лікувальні евкаліптові ліси.

Гонконгська “Спина Дракона” – один із найкрасивіших урбаністичних маршрутів Азії – проходить по пагорбах над узбережжям, відкриваючи краєвиди південної частини острова та берегової лінії. Прогулянку можна завершити плаванням чи серфінгом у затоці Біг-Вейв. Перетнути Південну Корею від західного до південного узбережжя вже з наступного року можна буде стежкою Донгсо (Dongseo Trail) протяжністю 849 км. Поки що з 55 етапів цього маршруту доступні 17. Шлях проходить через десятки найважливіших міст, знайомлячись з історією, культурною та релігійною спадщиною, даючи можливість відпочити в лісах та на чарівних пляжах.